Перший відомий представник роду Ковальчуків у Перегноєві, Микола Ковальчук, був одружений тричі. І якщо з останньою дружиною все досить чітко зрозуміло, то перші дві є загадковими. Однак, все по порядку.
Вперше у метричних книгах Перегноєва зустрічається прізвище Ковальчук (у формі “Ковалів”) у 1820 році, де вказано, що у Миколи Коваліва і Марії Лукавецької народився син Андрій. Через 2 роки у Миколи Коваліва і Марії Лукавецької народжується донька Олена, а у 1824 народжується син Петро. Знаємо також, що сім’я проживала у будинку № 72.
До середини 1824 року метричні записи робив парох Стефан Борковський, його почерк був виразний і прізвища він записував знаючи місцевих людей (був парохом у Перегноєві понад 20 років). Та здоров’я вже немолодого о. Борковського погіршувалося і з 1824 року йому допомагали інші священники, зокрема парох зі Скнилова о. Теодор Граб’янка. Очевидно, останній не був особисто знайомий з мешканцями села і записував прізвища виключно на слух. Це можливо і породило деякі неточності.
У травні 1826 року в Миколи Ковальчука (вже не Коваліва) та Марії Романів (не Лукавецької) народжується донька Пелагія. Пізніше у Миколи і Марії Романів народились ще син Дем’ян та донька Текля. Вірогідно, перша дружина Марія Лукавецька померла після 1824 року і Микола одружився вдруге. Проте запису про смерть Марії Лукавецької між 1824 і 1826 немає, записи про одруження з тих років не збереглись. У 1829 році Марія (вірогідно Романів) у віці 28 років помирає від скарлатини. І, на жаль, запис про смерть не дає ніякої ясності: “Марія, дружина Миколи Ковальчука”. Відомо також, що батька Марії Романів звали Теодор. Пошуки по народженнях за 1800-1805 роки не дали ніяких результатів – жодної Марії Романів, доньки Теодора Романіва, там знайти не вдалось.
Довший час я вважав, що Марія Лукавецька і Марія Романів – це дві різні жінки, оскільки не міг довести зворотнього. У селі було багато родин Лукавецьких та кілька сімей Романових. Серед Лукавецьких було аж два Теодори, а серед Романових – жодного.
До розв’язки загадки мене підштовхнув такий малопомітний елемент як номер будинку. У Францисканській метриці 1820 року господарем у будинку № 72, де і проживала родина Ковальчуків, вказаний Федько Романів. Тоді як в метричних книгах за цей період така особа відсутня. З 1806 по 1815 роки у будинку № 72 народжуються діти у Теодора Лукавецького. Можна припустити, що цей Теодор і є Федьком Романовим, хоча це лише здогадки. Якщо подивитися по сусідах, то у будинку № 74 жив Данило Лукавецький. Данило мав велику родину і багато дітей, частина з яких померла у дитинстві. І саме записи про смерть його дітей дозволили зробити наступний крок у пошуку. У 1806 році у будинку № 74 від епідемії помирають двоє дітей: Микола (13 р.) і Юстина (8 р.) Романови, діти Данила. Якщо погортати кілька років назад і знайти факти народження Миколи і Юстини, то там вони записані як Лукавецькі. Отже, Данило Лукавецький міг також зватись Романовим.
Гаразд, беремо цю теорію в роботу. Марія Лукавецька і Марія Романів – одна й та сама жінка, батька її звали Теодор Лукавецький. І справді, 1802 року у будинку № 74 (звідки і Данило Лукавецький-Романів) народжується Марія, донька Теодора Лукавецького і Марії Тимух. Прізвище “Тимух” – не місцеве, може бути з сусідніх Глинян. Проте пошуки по шлюбах у Глинянах не дали результату, там є лише прізвище Тимняк. Та зовсім випадково у Глинянах зустрічаємо прізвище “Тимук” з Полтви. На щастя, збереженість метрик у Полтві дуже хороша і там у 1794 році міститься запис про одруження Теодора Лукавецького з Перегноєва з Марією Тимуковою з Полтви. А найцікавішим було те, хто записаний у свідки на весіллі – Іван Романів і Григорій Романів з Перегноєва. У Перегноєві в той час не було дорослих Романових з такими іменами, а от серед Лукавецьких – були. Це був третій і останній аргумент на користь теорії Лукавецьких-Романових.
Тепер варто підсумувати і описати всю історію з деякими додатковими деталями. З Йосифінської метрики знаємо, що у 1787 році у будинку № 74 проживав Василь Романів. Василь міг бути Романовим-Лукавецьким і мати синів: Данила та Теодора. У Василя та синів насправді не було подвійного прізвища, просто їх називали то Лукавецькими, то Романовими. Можливо батьком Василя був Роман Лукавецький, через що і виникла плутанина.
У той же час у будинку № 72 проживав Іван Мандзиняк з сім’єю. Донька Івана Меланія Мандзиняк вийшла заміж за Данила Лукавецького-Романова. Данило і Меланія стали жити у сусідньому будинку № 74. Молодший брат Данила Теодор Лукавецький-Романів одружився у 1794 році з Марією Тимук з Полтви і також став жити у будинку № 74. Коли у Федька і Марії з’явилися діти, то двом сім’ях було складно тіснитися в одній хаті. Меланія (дружина Данила) запропонувала родині Федька переїхати до свого старого батька Івана Мандзиняка у дім № 72. Приблизно у 1805 році Теодор Лукавецький-Романів оселився на новому господарстві, а через рік старий Іван Мандзиняк помер, і повноправним господарем став саме Федько. Таким чином вже у Францисканській метриці 1820 року саме Федько Романів записаний господарем на грунті № 72.
Близько 1819 року, за зятя до Теодора прийшов молодий Микола Ковальчук, який одружився з його донькою Марією. У 1829 році Марія померла і Микола одружився вдруге з Анною Юськів. Через деякий час Микола став самостійно господарювати у будинку № 72, який згодом передав найстаршому сину Андрію, а той своєму сину Григорію Ковальчуку.